Вірші учениці нашої школи Єфросинії Сенкевич із 4-В класу

Щоб ми не втрачали ніколи надії,

за це нашій вчительці щире спасибі!

Нещодавно в гостях редакції газети «Днепр вечерний» побувала юна поетеса  — Єфросинія Сенкевич, яка перейшла до 4-В класу школи №83 м.Дніпро.  Третій клас Єфросинія закінчила на «відмінно». Паралельно талановита школярка навчається у дитячій музичній школі №15 по класу «гітара», відвідує гурток живопису «Райдуга» у Центрі позашкільної роботи №2 (педагог Л.Токарєва). Дівчинка любить всіх тварин, особливо котів та собак.

Дуже цінує та поважає свою першу шкільну вчительку Тетяну Іванівну Голенко, котра як і її батьки, є для неї безумовним авторитетом. Найулюбленішій вчительці Фрося присвятила свій перший вірш.

Тетяні Іванівні, улюбленій вчительці

Я зараз читаю Шевченківський вірші

і я розумію що «краще» і «гірше».

Мої сподівання, найкращі надії —

все це укладалось у вчительські мрії.

Нас вчать доброті і любові до брата,

завжди пам'ятати про батьківську хату.

У школу я йду не заради оцінки,

а щоб доторкнутись зі знаннями скриньки.

Тетяна Іванівна нам допоможе

цю скриньку відкрити, а далі ми зможем

завжди розв'язать найскладніші задачі

і твори писати, бо ми не ледачі.

Бо вчителька вчить нас любові до праці,

щоб бачили людяність ми в кожній казці.

Щоб ми не втрачали ніколи  надії,

за це нашій вчительці щире спасибі!

Крім цих чудових поетичних слів про першу вчительку в газеті опубліковали ще два гарних вірша Єфросинії Сенкевич:  «Колискова кошеняті» та «Песик Тучка».

Школа по праву може пишатися своїми талановитими учнями та вчителями, що разом із батьками допомагають юним обдаруванням прокладати свій життєвий шлях!

(Використано матеріали газети «Днепр вечерний» №31 за 30 липня 2020 року)